Дмитро Гнатюк - Пісня про рушник

  Em          Am       H7        Em
Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Em        Am     D         G
І водила мене у поля край села,
 Em         Am                          Em
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
              Am       D       G
І рушник вишиваний на щастя дала,
 Em         Am                          Em
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
              Am       H7             Em
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

{youtube}XTEMDTVGiKE{/youtube}