Каблуками по Брусчатке - Між землею й небесами

  F#m
Сядь напроти та й розкажи,
    D
дивись прямо в очі мені.
    D
Так важко дивитись в Твої,
    C#
як в них вже погасли кохання вогні.

   F#m
Та все ж говори говори,
    D
слів не тримай,  душу виймай.
    D
Як можеш Ти бути такою,
    C#
та як Ти робиш усе це зі мною.


пр.
   F#m                      D
А як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
  E       
скількох згубила Ти,
   C#
як зараз губиш Ти мене.
  F#m                     D
Я б ходив тоді іншими шляхами,
   Bm 
ніколи б не знайшла мене Ти,
   C#
між землею й небесами.

 

2 к.

Та все ж я поруч з Тобою,
крапля у морі,
за вікнами зорі.
Від мене те саме питання,
від Тебе мовчання, мовчання, мовчання.
 

Чому не відпустишь мене?
Відповідай!
Сльозами наповнені очі,
і Ти ніжно шепочеш
мовчи, цілуй та обіймай.

 
пр.

А як би я знав тоді, як зустрів Тебе,
скількох згубила Ти,
як зараз губиш Ти мене.
Я б ходив тоді іншими шляхами,
ніколи б не знайшла мене Ти,
між землею й небесами.

{youtube}aK9_JCGgNYo{/youtube}