Plotnik82 - Деякi речi

(сл. А. Бессонов, муз. Д.Дубров)

Am
Закривши очі, роздивляюся свій внутрішній світ: 
Am / D#
Зовні майже ніщо вже мене не цікавить. 
F
Втім, і тут нема такого, чого б знати я не міг, 
Dm
Але знов себе до себе в гості прошу ласкаво. 
Стиха сам собі заплачу (так ніхто би не почув), 
Бо навіщо здіймати без публіки лемент? 
І читатиму по колу сам собі досхочу 
Ті самі монологи про ті самі проблеми. 

Кудись постійно крокує невгамовне життя, 
Нас до самої смерті на порох стоптує, 
Що за вітром відлітає – назавжди, без вороття – 
Чи то просто в домовину, чи до пекла в безодню... 

Am
Побудовано вічність на наших костях! 
Am/D#
Може, когось то і тішить... Анітрохи не легше 
F
Мені. І прострілює серце страх: 
Dm Em
Я не встигну зробити деякі речі... 

Я не хочу бути потім, хоч би став би я ідолом, 
І не треба безсмертя мені посмертного. 
Час добряче налякано пірамідами – 
Віковічного мене йому вже не стерпіти! 
Хочу встигнути побути сьогодні й собою, 
А боюся, що не встигну, бо завжди не встигаю. 
Проливатися з неба дощовою водою, 
Чим все бiльше дрiбязково, тим все бiльше глобально. 

Справжнє щастя – у істинах хрестоматійних: 
Посадити хочу дерево, побачити, як виросте; 
Збудувати будинок у власному стилі 
І зустрітись з тобою бажаю встигнути... 

Хтось до мене тихенько в пітьмі підійшов 
І гарячою рукою обійняв мої плечі. 
То не зовсім несподіванка й зовсім не шок: 
Просто вчасно відбулися деякі речі.